Трохи змішані відчуття залишились від новели. Більшість часу виділено на новелу всередині новели, так би мовити, і ця частина мені дуже сподобалась. Відчувається унікальний вайб, не в останню чергу через прекрасну музику. Але під час читання складалося враження, що, або це дуже довга новела (у межах джему) або щось піде не так... І тут я не зовсім розумію як ця історія, що перервалася, власне пов'язана з головним героєм. Що я маю на увазі: є дві сюжети — новела в яку головний герой грає і його життя. Сам по собі твіст з розкриттям, що насправді відбувається, прикольний, але через нього досвід читання абсолютної більшості новели ні на що не працює. Він відчувається відокермленим. Хоча мені теж подобається персонаж головного героя і його проблема. Це цікаво. Обидві частини новели цікаві, але вони ніби не сильно синергують один з одним. І це викликає дивні відчуття, бо ніби новела має величезний потенціал, який обрала не розвивати далі. Я все ще отримав гарні враження, і, сподіваюсь, ви надалі працюватимите над новелами!
Viewing post in Me Inside My Little Epimetheia jam comments
вітаю! дякую за конструктив -- можливо, цього не одразу було зрозуміло в тексті, але частина "моя маленька епіметея" - пародія на жанр. головний герой частини "мі інсайд" вагається між тим, аби написати текст, чесний самому собі (так і мало бути спочатку, ритуал примирення з власними демонами абощо), але під кінець течія фантазії заносить його кудись не туди, перетворюючи новелу на фарс (трилерна частина з кімнатою). цей різкий перехід та закінчення були абсолютно навмисно anticlimactic, щоб зламати очікування читача. але визнаю, що їх можна було прописати у більших деталях (проте дедлайн написання сценарію піджимав, можливо іншим разом уже). на якомусь етапі написання взагалі виникла ідея про те, що ця версія тексту -- лише перший рут із повної гри, тому час покаже. радий, що проєкт викликав у вас ці емоції.