Hey there! We're a team of enthusiasts making a mid-length visual novel inspired by comfort 90s films and liminal horror, and we are looking for a background artist! I can't say much about the plot yet, but we're planning it to be an eerie, dreamlike adventure staged in a boarding school somewhere in New England, shrouded in mystery. More details to be shared soon.
We've already got a crew including a scriptwriter, a character / CG artist, a programmer and two composers. Having a BG artist among ourselves could really elevate the project to new heights! If you're interested, please provide me with your time zone and portfolio!
I'd be glad to be reached out under this post, or alternatively:
On Discord: @easternyouth
On Telegram: @aoharuyouth
Elysian Fields
Creator of
Recent community posts
особисто обожнюю цей особливий стиль автора та приємний арт стайл. дуже гарна робота зі звуком та музикою в грі, яка чудово вписується в атмосферу та поєднується з візульним стилем, хоча в кількох моментах мені не вистачило звукових ефектів (скримерна частина однак зроблена чудово). загалом протягом усього проходження у мене було дуже позитивне враження від новели, проте вона закінчилась дуже раптово і залишилось відчуття, ніби я щойно пройшла демо версію до якогось майбутнього проекту, а не повноцінну гру. але я так розумію, що дедлайни нікого не щадять. хотілося б дізнатись чи можливо ви планували якось розшити цю ідею в подальшому? в будь якому разі була б дуже рада побачити більше ігор від вас!
дуже комфортна гра, напевно найбільш цілістна з усіх, що я наразі пройшла. сподобались персонажі, які вайбом нагадували андретейл та ена. також не можу не відмітити неймовірно гарну роботу з анімаціями спрайтів та текстбоксу, дякуючи яким гра відчувалась живою. також дуже сподобалась фішка зі зміною меню. на початку здалось дивним, що воно таке пусте але після проходження я була вражена такою милою ідеєю. можливо найкраща реалізація на цьому джемі, дякую за таку чудову роботу!
Ледве не ідеальний у візуалі та музиці проєкт, котрому забракувало сценарію такого ж рівня. Оркестральні аранжування дуже додають до повної картинки, особливо в парі останніх сцен.
Щодо тексту. Відчуття, ніби новела намагається стрибнути вище своєї голови, в штиб філософського пондерінгу про сенс життя, самотність абощо, але чіпляється за підніжки від постійних риторичних питань (на які в героїв ще й завжди обов’язково знаходяться відповіді). Проблеми підняті тут дійсно життєві для багатьох, проте подані настільки в лоб, що це трохи підбиває емоційність тексту та бажання співпереживати героям.
Однак, Стосунки Марка з кастом дівчат, мабуть, дійсно важкувато було б розкрити за такий короткий час в обмеженій кількості віньєток, тому можу лише висловити свою повагу автору, що два тижні жонглював малювання, написання сценарію та коду. Дякую за гру!
ми неймовірно раді, що ви звернули увагу на такі дрібниці, які ми розставляли з самого початку :)
під час написання сценарію я здебільшого надихався фільмами спайка джонза (adaptation, her) та хідеакі анно (love & pop, ritual). плюс розмову між читачем та автором дуже надихнула книжка італо кальвіно "якщо подорожній одної зимової ночі".
так, погоджуся, що тема ритуалу тут досить тонко прослідковується, але це через те, що просто не люблю отак у лоба читачеві її розкривати. для мене, головний ритуал новели - саморефлексія автора та внутрішній діалог.
дякуємо, що пограли!
Перше, що кинулося мені у вічі по відкритті екзешнику “Еклезії” — її розкішний стиль мальовки, прямо з меню. Дизайни персонажів, локацій та предметів з інвентарю — на висоті. Видно, що надихалися Disco Elysium (і насправді не тільки у візуалі), але все одно зроблено досить самобутньо та професійно.
Особливо приємно відчувати увагу до деталей у фонах, з усілякими посиланнями на гурти та Афекса Твіна.
Музика — мабуть, один із претендентів на кращий оригінальний саундтрек джему.
Будучи сценаристом, до тексту не прискіпуватися, на жаль, важкувато. Так, розумію, що це візуальна новела, на написання було два тижні, але з діалогами, та й власне з описами сцен та внутрішніх переживань, ніби трохи перемудрили. Герої висловлюються надто топорно, але при цьому мегалітературно, і від цього ловиш сумбур. Головний герой вариться у своїх переживаннях, весь час щось “огортає, находить, віє”, метафори та описи блювоти в певний момент зустрічаються ледве не в кожному реченні, і атмосфера вічно тоне в словах “липкий, ядерно-солодкий, густий, в’язкий тощо”. Від цього драматичність подій трохи втрачає свій фокус, і моментами, за купою описів та епітетів ховається небагато розвитку подій.
Попри це, новела має нереальний потенціал і мені було б дуже цікаво побачити, як ви можете розвинути цю ідею далі.
вітаю! дякую за конструктив -- можливо, цього не одразу було зрозуміло в тексті, але частина "моя маленька епіметея" - пародія на жанр. головний герой частини "мі інсайд" вагається між тим, аби написати текст, чесний самому собі (так і мало бути спочатку, ритуал примирення з власними демонами абощо), але під кінець течія фантазії заносить його кудись не туди, перетворюючи новелу на фарс (трилерна частина з кімнатою). цей різкий перехід та закінчення були абсолютно навмисно anticlimactic, щоб зламати очікування читача. але визнаю, що їх можна було прописати у більших деталях (проте дедлайн написання сценарію піджимав, можливо іншим разом уже). на якомусь етапі написання взагалі виникла ідея про те, що ця версія тексту -- лише перший рут із повної гри, тому час покаже. радий, що проєкт викликав у вас ці емоції.
від художниці:
вау, єдина гра на цьому джемі яка викликала в мене настільки сильні почуття, її важко забути, важко відходити від неї, а в процесі неможливо відірватись. не дивлячись на те, що в грі лише 2 кінцівки, бажання перепроходити її не зникало. напевно найкраща гра на джемі, принаймні точно найкраща робота зі звуком - qD Rot руки цілувала. саунд дизайн у грі просто неймовірний, з самого початку викликав якусь внутрішню напругу, а паралельно з тим задоволення як від асмр) це важко описати, варто просто пограти в неї. гра, на мій погляд, цілком заслуговує на перше місце, дякую за таку чудову роботу!




