Цікавий рефлексійно-терапевтичний ігровий процес. Подобається, що гра може як відбуватись на фоні, так і задавати певний темп і нові завдання підкидувати. Складність завдань достатньо низька, щоб попри рутину погодитись із самим собою їх виконати.
Як на мене, то ось ця мета-наскрізна ролі гравця у самого себе трохи віддаляє гру від якоїсь художньої історії, більше тягнучи до просто механічної прогресії. Але хоча б ця прогресія цікава.