Play game
Onevrism Postmodernism's itch.io pageResults
| Criteria | Rank | Score* | Raw Score |
| Звук | #51 | 3.163 | 3.417 |
| Візуал | #64 | 3.202 | 3.458 |
| Загальне враження | #79 | 2.777 | 3.000 |
| Реалізація | #81 | 2.700 | 2.917 |
| Текст | #85 | 2.700 | 2.917 |
| Відповідність темі | #98 | 2.237 | 2.417 |
Ranked from 24 ratings. Score is adjusted from raw score by the median number of ratings per game in the jam.
Назва команди розробників
Солені Огірочки Studios
Посилання на вашу команду
https://soleniogirochky.itch.io/
Проходження
Endless Despair
- Yokai From Gensoko
Чи зроблена графіка вами під час джему?
Зроблена зі смаком дитинства
- Pengon
Чи зроблена музика вами під час джему?
Музика зроблена Йокаем, а я просто член
- Alnataran
Все було створено вами під час джему
Так
Ми намалювали усю графіку та написали музику для цієї новели під час джему
Leave a comment
Log in with itch.io to leave a comment.


Comments
Це була подорож.
Дякую, місцями посміялася-посміхнулася. Сподобалося візуальне рішення щодо анімування (але збентежив спрайт на непрозорому шарі, що я його за порушника
спокоюсприйняла).Тема відліку цікаво тут обігрується за усіма цими розмовами.
Але трохи згодна про те, що є певна розпорошеність в історії та деякі репліки не знайшли в мені відлуння.
Маю також трохи реакцій у тві під час проходження: тут
Дякую.
Перш за все, що дуже важливо, дяки за попередження про миготіння! Мало хто про це думає, а це важливо. Ну все важливе, що треба знати про гру, написане в Про гру, що спрощує все.
О... то це навіть перед грою є..ну, так точно ніхто нічого не пропустить)
Гарний візуал. Музика атмосферна...думаю тої атмосфери навіть забагато)
А сюжет👀 Занадто глибоко 🤯 З того що я «зрозумів» ну....то ось про що думають білки...окей😅 Я трохи збентежений тим, що прочитав..ніби я білка, яка лагодить електромережі в лісі і балакає зі своїми ж горіхами...
А говнокодинг це таки валідний спосіб виробництва ігор! Я не зміг її поламати. Йокай добре постарався.
Мої доколупи:
- гра не стартувала в повноекранному режимі;
Цікава історія, цікавий спосіб подачі - нагадало експресіонізм (може, на цю течію принаймні частково був опір). Мені здалося, були й певні історичні відсилки? Може це лише я, бо здається, ніхто нижче цього не відмітив. У будь-якому разі люблю подібне,
якщо правильно сприйняла.Що сказати, дійсно новела відчувається як потік думок героя, які втрачають сенс з часом та багато стрибають. З одного боку не вистачає цілісності; з іншого боку, герою таке мислення пасує.
Візуал гарний, подобається тремтіння ліній, але не зовсім змогла проасоціювати фуррі до цього всього діла. Буду сприймати символічно, ай гес. Можливо, варто більш вдумливо перечитати. А може все простіше, ніж я думаю, і треба просто розслабитися та взагалі не думати під час читання.
Дуже дякую за роботу, це було файно.
Малювання це найдавніша релігія, яка нам відома. Мисливці збирачі, які малюють здобич на землі, аби потім метнути туди списа зображують таким чином сам акт полювання перед богами, бо метафізично малюнок пов'язаний реальністю. Так само і печерний живопис.
Ця релігія настільки вже стала повсякденністю, що ми про неї забули.
Вона перетворилася на простий елемент вже інших вірувань. Але від цього люди не перестали бути візуальним видом, якому потрібно сприймати візуальні образи, аби вижити. Наразі багато релігій використовують художнє мистецтво, але навіщо? Зображувати власні наративи та ідеали, які забирають нас від поточної реальності у якісь інші (це роблять не всі релігії, скажу одразу, бо самих визначень релігії дуже багато), аби змусити нас підпорядковуватися певним правилам та нормам, які не є нашою частиною.
Однак хто робив найгірші речі в історії людства? Їбав жінок та вбивав чоловіків? Один великий австрійський малювальник, як приклад, дуже релігійна людина (нацизм = релігія) на переконання якого дуже сильно впливав його естетичний смак. А все чому? Бо було тут замало розпусти і забагато моральності.
Сексуальний фурі-фетиш це більше ніж збочена перверсія художника, це діалог внутрішнього звіра всередині людини зі всіма його вадами (сексуальністю, ненажерством, агресивністю, збоченнями, дурістю, підорством і так далі). Вступаючи в контакт з цим звіром, саме через візуальний образ і містки асоціацій, ми по-справжньому звільняємося, коли визнаємо його у собі, ми перестаємо мучитися, легше з ним спілкуємося і контролюємо.
https://en.wikipedia.org/wiki/Lion-man (В Європі колись були леви) найстародавніша статуетка якак була знайдена в принципі - фурі
Фурі це морально-психологічний стриптиз, де ти приймаєш себе таким, яким ти є. І будь хто кому спаде на думку інше, має бути задушений волохатими сідницями.
Тому, відповідь "до чого тут фурі" - до всього
-Alnataran
Вибачте за таку довгу конструктивну відповідь, Таран компенсує (>人<;)
-Yoaki From Gensoko
Цікавий спосіб оформити екзистенційні роздуми персонажа, і нетипово розкриває наші реалії, що сподобалося :) кінець не зовсім має кульмінацію, але відчуття незавершеності тут пасує.
Не сподобався рандомний трансфобний комент посередині історії, не обов'язково було виставляти трансгендерних людей хворими як панчлайн , навіть якщо не погоджуєтесь з ними. І вже дуже заїзджений жарт на цю тему. Я розумію, що в гуморі висміюють всіх, незалежно від політкоректності, та коли це вже кліше, то просто бісить - можна вигадати щось набагато віртуозніше! Так і менш образливо вийде, коли жарт справді розумний. В цілому гумор відчувся доволі заїждженим для мене.
Візуальні ілюстрації дуже гарні, та хотілося б трошки більше зв'язку між візуальною та текстовою складовою, відчувалися розірвано.
Дякую за відгук і дякую що сказали про " пачн-лайн", ми мали поставити дисклеймер стосовно таких збігів.
У новелі не закладено трансфобних конотацій, навпаки вона має потенціал для протранс ідей.
Уся частина про психлікарню є позитивною, бо розповідає про волю людської фантазії і водночас негативною, бо люди її не використовують. Там немає засудження вказаних образів.
А головний герой в кінці зливається з жінкою, яка прийшла на початку.
- Alnataran
Є гарні моменти в тексті, але після певного моменту виникло відчуття втрати заданих з початку сенсів і символів. Зачаровуюча манера написання, але хотілося б щоб спектр сенсів і об'єктів не розширювався, розпорошуючись (як є тут), а спонцентрувався на обжовуванні заданого з початку.
Бо відчуття ніби те, що було цікаво спочатку виявилося покинутим в середині тексту, і в кінці це все привело теж ні до чого, а жаль.
Я любитель відкритих фіналів і абсурдизму, але в якийсь момент текст втратив сам себе. Це б працювало якби в кінці все б кульмінувало в ще більшу абсурдність, але в даному випадку все рівно, і в кінці є просто відчуття незавдоволеності і бажання чогось більшого.
В цілому дуже мило, хотілося б прочитати більше від вас в майбутньому!
Мислі Віталія подібні до членів тієї, що простягнула до нього джавелін. Дуже зачаровуючий текст, але місцями губився сенс, трохи перегрузили. Мені загалом дуже сподобалось, атмосферно читається під час відключення
Коли я читав цю новелку - в мене вимкнули світло.
Дуже вдалий експірієнс фуррі-білочки, 11/10
Цей текст зміг частково звільнити мене від діареї здорового глузду.
Насправді непоганий текст, було в ньому кілька перлів. Видно, що надихалося кимось типу Джона Барта, тільки в абстрактнішу сторону. Звук приємний, візуал підходив, технічна реалізація... мінімалістична. Найбільша претензія тут може бути у відношенні до теми, бо вона у всьому цьому наче трохи згубилася. Порт на мак працює :)
Це було мега охуєнно!
Хочу познайомитись з Віталієм!
10 з 10 -ти!
Це було дуууже добре, мені сподобалось
Ніколи не могла й думки припуститись що настане день коли я зможу прочитати роздуми про глибинні сенси та сучасність від фуррі електрика! Це потужно!
Мені сподобалось все. Арт, музика, звукове оформлення, текст. Дуже добре
Єдине що було не зрозуміло - що то була за товпа людей\звірів на початку й куди вони почимчикували.
Коротше, та, сенсу нема, але сенс в кожному дні, й як не життю самому (чи від обличча стороннього, котре може бути водночас - нашим) нам про нього розповідати.
Не відчула відліку, скорше, добру розмову з підсвідомим навпочіпки, хєх.
Дякую, змусили пригаадати цікаві речі та потанцювати нейрончиками 💙
Дякую за відгук
Юрба звірів була маніфестацією ескапізму героя. Вони є його уявою - малюнками, які він робив для візуальних новел.
Механізм їх приходу і втечі це просто фантазія.
-Alnataran
Девлог: Відгуки та Баг фікси
https://soleniogirochky.itch.io/onevrism-postmodernism/devlog/1380803/-
Ще раз дякую всім за відгуки (´▽`ʃ♡ƪ)
-Yokai From Gensoko
О це я називаю Постмодернізм.
Особисто я зрозумів не багато, але здалося душевним.
Музика й арт гарні, але...кращє попереджувати про мерехтіння. =/
Ну й слава електрикам, звістно!
Я зловив тріп і під психоделічну музику читав текст на тремтячому фоні , як та білка.