itch.io

з мого боку це було усвідомлене рішення, бо теми війни, Донбасу та Криму дуже чутливі і надто важкі, щоб говорити про них «в лоб». 

Ну знову ж, можна було кількома репліками це обіграти. 'Здається, майбутній-я щось замовчує, про що йому важко говорити'. Бо у вас лишалися слова в ліміті(

Не зачепити їх неможливо без ризику скотитись в спекуляцію і «Ось, подивіться, у нас війна і герою боляче». 

А так, по-вашому, спекуляції не відбулося, коли ви згадали Крим чи Донецьк? Он буквально коментарем нижче людину розчулила згадка Криму. Я відчула клубок в горлі на згадці про Донецьк.
Тому моя позиція відмінна від вашої: на четвертому році неможливо спекулювати на болю від війни. Бо нам всім через це боляче. По-своєму, але боляче. І боляче по вині конкретного, а не якогось там ворога.

Трошки не розумію коментаря стосовно того, що фраза про мрії звучить занадто «високо», бо між персонажами часовий розрив в двадцять років, людина за такий час встигає дуже сильно змінитись

Точно! Блін, ну точно... тт Оце мій затуп, визнаю. Мабуть через те, що і початково герой досить дорослий, я не усвідомила, що майбутній-я старший і прогресивніший на 21 рік.

 (це ще й причина, чому ми подзвонили саме в 2021, двадцять років звучить більш вагомо, ніж десять, погодьтесь)

А до речі, таки не розумію. Чому 21, а не 20? Герой дзвонив між 1999 і 2000, я очікувала, що відповідь має бути між 2019 та 2020, а не між 2020 і 2021. Тоді б і тієї ситуації з 'якоюсь технікою' не виникло.

Моєю метою було створити тиху історію, без надлишкового драматизму, з акцентом на те, що наскільки б страшним не здавалось майбутнє, воно так чи інакше наступить, хочеш ти цього чи ні і в ньому будуть як погані моменти, так і хороші. 

Це відчувається. І саме через те, що початкова ідея така, деякі нюанси в тексті мене і збентежили. Бо можна було підгадати з датами чи наповненням трохи по-іншому. На мою думку краще взагалі не згадувати якихось речей, обійти їх в оповіді, ніж сказати 'а' та змовчати про 'б'.

Знову, я дискутую з вами лише тому, що бачу тут великий потенціал. Щиро пишу, що перша половина історії мене зачарувала. Я справді вже думала, що це буде один з моїх безсумнівних фаворитів, як (для мене) раптом прозвучала фальшива нота. І тому мені сумно, бо задум і виконання справді гідні топу (хоча з огляду на коментарі інших гравців, я думаю, що ви в ньому опинитеся).