This is so realll
Дуже життєва гра, дуже сильно відгукнулася. Не так часто буваю на "нормісовських" чи "нормкорових" вечірках, але 1-2 курс університету був повністю про це, коли ще приглядаєшся до людей, визначаючи кому з них дійсно можна більше довіряти й здружитися, і відчуваєш легкий, але постійний тиск відносно того, що потрібно пити, іноді досить часто, оскільки соціальні навички можуть бути занадто ніяковими, щоб спілкуватися з малознайомими людьми без соціальних змазок у вигляді алкоголю чи інших речовин.
Окремо хочу похвалити музику, кожен трек це бенгер, який зустрів мене ще в головному меню (я навіть не встигла розчаруватися тим, що не було кастомної плашки замість лого годоту). Класно було б побачити, хто нею займався/посилання на бандкамп, спотік чи саундклауд цієї особи, бо я зацікавилася і могла б далі за нею підслідковувати.
До візуальної частини претензій не маю, стиль витриманий і пасує до гри, але з технічної сторони... На початку взагалі було очікування того, що в грі можна ходити і розмовляти з людьми і кицьою. Можливо так і планувалося, але часу відмалювати всі анімації не було і я можу це зрозуміти. Окрім того, то збереження не дуже зручне, але я теж розумію, що таке може бути складно написати з нуля і це схожа проблема на ту, яка є (бо я досі не випустила апдейт) в Бджитті, не знаю, чи ви грали нього, це гра нашої команди на наративний джем. До речі, Зоткін кумедно сприйнявся як персонаж прямо з Бджиття, де було зображено щонайменше кілька мух-тємщиків. Можливо, вам могла б сподобатися ця гра.
Можу сказати, що це один з найунікальніших по вайбу, вмісту й виконанню проєктів на джемі, і мені він дуже сподобався. Щось схоже відчувала останній раз на "Траншейній спокуті" з мікроджему. Бажаю вам успіхів у подальших іграх і з нетерпінням буду чекати на те, щоб у них зіграти.