я обожнюю такі речі, коли, здається, для персонажів немає абсолютно жодної надії на щасливе чи довготривале життя, через що вони змушені покладатися тільки одне на одного. ідея з тим, що всі навкруги шепочуть, аби не стати проклятими - бомбезна. є щось поетичне в тому, як головні герої вже й так у самій жопі по життю, тому можуть вільно говорити про все на світі, а інші люди, переймаючись за виконання бажань, бояться зайве слово сказати.
дуже сподобався арт у грі та загальний стиль. люблю загалом дарк фентезі, тож було б дивно, якби не сподобалося.. окреме велике СПАСИБІ за можливість бачити, які вибори вже були зроблені, а які - ні. не те, що я забула б, що обирала, а що ні, але просто дуже приємна дрібниця :)