Дійсно марення. Дійсно про жрицю.
Хороша основа для більш розлогої історії. Текст легкий і занурюючий, образи персонажів чіткі, хоча деякі фрази здавалися нехарактерними для образів Стасі/Бабусі.
Це інтепретація і креація українського фольклору яка в ідеальному світі була б розповсюджена серед джемних ВН: формат романтичної ВН може наповнити ці теми новою енергією, і в даній роботі дійсно відчувається ця енергія — натхненна японськими джерелами, але в той же час аутентична і своя (хоча, звісно, від тої ж легенди про річку прям занадто віддало синтоїзмом вже, як, в цілому, і від теми зі жрицею але це можна сприйняти як певний фантастичний мета-текст де поєднуються різні традиції і нехарактерні для українського фольклору тропи створюють новий контекст для вже існуючого і "традиційного").
Єдине що текст занадто швидкий і занадто "по верхах", але це нормально в рамках джему, тим паче продакшн під цей текст хороший: і виразів облич багато, і фонів достатньо, видно що постаралися, візуал персонажів і цг красивий, дівчина нагадала дизайни героїнь з ганслінгер гьорлс.
Кольори бекграундів ненасичені і їх світлість, разом з поспішаючим і не детальним текстом, створює якесь вакуумне відірване від реальності почуття, і це свого роду працює на відчуття "марення".
Окремий лайк за базовану кінцівку (там де в час ночі). ЦГ-шка в цей момент дуже красива і використати для такої події пісню... так, це було дуже оригінально.
Насправді круто. Так. Я серйозно. Кайфовий момент. Найкращий в новелі. Сміявся. Так. Ахем.
Загалом мені подобається сексуально-позитивний вайб цієї історії поєднаний з якоюсь традиційною простотою... можна спостерігати як ці два напрями, чи скоріше естетики, реконтекстуалізують один одного, очищаючись від брудних моральних нашарувань, досягаючи природньої чистоти, яка є абсолютно логічною в контексті близькості до природи та її духів. Потрібний мотив в сучасності.
Єдине що відчувається якась стриманість тексту — яка все ж інколи розривається такою сценою як миття ніг — хоча це знову ж таки може бути через часові обмеження, через це також не вистачає певної вплетеності історії в тканину сільского життя, щоб відображалося більше і в мові (хоча прикольні певно народні фрази є) і в подіях.
Хм. В цілому приємна робота.
З дрібних недоліків можу виділити:
1. ім'я Стасі з'являється одразу, а повинно з'являтися тільки коли вона його говорить.
2. Колір і шрифт шепоту якось занадто звичайно виглядає.
Ну а в цілому добре, романтично. Героїня хороша.