Чарівна гра. Стиль мальовки і дизайн персонажів дуже мені сподобалися. На головного героя трохи залипала (і у Мефісто теж такі прикольні емоції! І взагалі він ня). Фони неймовірно атмосферні, музика та звуки підібрані добре.
Сюжет розчулив, і персонажі мені сподобалися (хоча спочатку все здавалося трохи надто передбачуваним. Сюжет Красуні та Чудовиська чи казки про принцес та драконів складно обіграти по-новому, навіть неочікувані повороти вже давно стали очікуваними). Але все одно грати було приємно і кінцівка теж залишила тепло-сумне відчуття.
Цікаво працюють правила драконячого серця. Мені не дуже подобається, що казкові історії так часто акцентуються на романтиці і на тому, що для щастя необхідне кохання. Тут в кінці все одно кажуть "колись знайдеться хтось, хто тебе полюбить", хоча кохання тут ніяк не виправляє прокляття. Зрештою все одно хтось заточений, – чи дракон, чи носій його серця. Не може бути свободи для всіх, і це сумно. Але такі правила – це цікаво.
Деякі з відсилок на поп-культуру дещо руйнували занурення (хоча з табличкою на стіні бібліотеки і з книгою про аргоніанку мені сподобалося). Але це дрібниці.
Ще у сцені, коли ГГ та кіт підійшли до входу у замок, стосунки між ними якось різько погіршилися (у першій сцені вони ніби нормально спілкувалися, а у другій ГГ якось різько відповідав, ніби раптово перестав довіряти коту і все таке. Є відчуття, що це мало би сенс трохи пізніше за сюжетом, але саме в тій сцені причин ще не було).
В цілому хочеться пограти у щось ще про цих персонажів. Чимось вони мені запали в душу :3
(і Бейл, і Мефі, і Кристал з Дамаселою)