Хе-хе, пройшла всі досягнення, хе-хе-хе! Ну, я.
Загалом я бачу вайб. Я бачу, що хотілося зробити, і я бачу душу, яку ви вклали в проєкт, і… мені щиро сумно, що мій особистий досвід виявився не настільки позитивним через текст.
Багато самоповторів (дівчина купу разів дивилася навколо, і на вогнище, і на людей, і це все буквально через 5–10 реплік, які складаються із одного слова чи фрази). Також я не зовсім зрозуміла, чому дівчина-історик не одразу збагнула, куди вона потрапила, і чому дивується одягу в скрині. Я не багацько старої класики читала, але це досить часте явище в старих українських хатах, хіба ні? Про інше вже казали люди нижче і не можу із ними не погодитися.
Сама ідея абсолютно чудова, і в мене є відчуття, що тема обиралася не просто так. Спрайти гарненькі, технічно гра не багована, шрифт приємний, музика гарно підібрана, є цікаві нюанси (тобто, гей, вам не здалося, що на самому початку в мішечку була саме папороть? Ще й мішечок від бабусі)))) Ну, хітро ж)))).
Дякую за гру, а тепер мені треба подумати над деякими часовими парадоксами, які ви мені підсадили у голову, хех.

