Такі роботи, як ваша, я називаю "вкусно, але мало". Взагалі першою на очі попалася, і я її першою ж і пройшла ще на початку голосування. Дуже цікава ідея, без зайвого лордампінгу, що мене дуже затішило (люблю лор картинками й подіями, а не текстом, що вже поробиш). Гранжева мальовка, із трохи химерною та брудною атмосферою, ці локації, ЦЯ МУЗИКА! А ця безвихідь у кінці, ну запала мені вона у душу. Боді-горор без надії на виживання — те, що мені треба.
Проте все ж вважаю, що маю погодитися із деякими коментарями нижче: в грі дійсно дуже слабкі персонажі. Атмосфера шикарна, ідея, постановка чудова, але персонажі дуже розхристані і наче.. не сталі. Їхні слова та дії наче розбігаються між собою. От, наприклад, вчений експедиції. Він був спочатку дуже захоплений можливістю дослідити нові організми, які не просто не старіють, а буквально не здатні померти. Але ось у кінці він вже відмовляє вищій сутності у "переродженні", що буквально перекреслює його минулий інтерес "до теми", скажімо так. Мілкі деталі, але їх видно. Ще не вистачило більшої емоційності персонажів. Розумію, що це зумовлено їхньою роботою, якщо по сюжету (все ж першовідкривачі, такі, як вони, все в житті бачили), а також і стислими строками джему, але ну от хотілося б, аби нітро якось, не знаю, більше панікував від того, що з нього виросло, як і інші персонажі. Ну от більше якоїсь драми і щирого, звіриного страху смерті.
Ще трошки технічно скажу, що деякі спрайти відстають від подій тексту, але то таке, не критично, бо все інше технічно дуже добре зроблено (як мінімум, в мене питань не виникало).
Проте вищесказане не скасовує того факту, що мені дуже сподобалося читати цю новелу. Дякую за гру!