Thank you! We tried to create a cute card game for people to enjoy, and I guess we succeeded. We will try to make the controls more intuitive in the future
Rina Dahlia
Creator of
Recent community posts
Показала біль як могла. І гра не передбачає, що гравець постійно обиратиме лише один варіант. Все як у житті — десь зламаєшся, десь промовчиш, а десь і лісом пошлеш.
Мені особисто подобається "посилати лісом" у грі, бо всі ситуації реальні, і я шкодую, що не всіх цих людей я свого часу послала.
Тоді була б морально сильнішою і не відбивалася так агресивно від коментаторів, для яких мої особисті травми — просто художній твір. І це чудово, це правильно, що автора відділяють від творіння.
Просто знайте, що це все — абсолютно реальні історії, прожиті однією людиною. Знайте і постарайтеся не бути на місці тих сусідів, викладачів, і жіночок у маршрутках у реальному житті. Бо тепер же Ви знаєте, наскільки це може бути боляче.
Вам смішно з реального досвіду цькування людини з інвалідністю? Вам було краще йти тим маршрутом, де людину нищить біль, ніж тим, де вона від нього відбивається? Що ж, мені вкрай дивно таке читати. Як і те, що якщо Вам пощастило знайти підтримку, то це значить, що у людей, яким пощастило менше, все "в тупу" і "односторонньо". Але причина, чому я зробила цю гру — саме у таких людях, як Ви, яким було приємніше мене бачити зацькованою і приниженою.
А я з Вами і не сперечалася. Хочете грати у розважальні ігри — будь ласка, грайте. Але це не до мене, не до нас. У нас інша (на Вашу думку — хибна, та насправді просто відмінна від Вашої) позиція. Ви знайдете ігри, що Вам сподобаються, навіть тут же, на джемі. А ми знайдемо гравців, що оцінять нашу ідею. Як кажуть італійці, gusti sono gusti (смаки є смаки. В тому сенсі, що у всіх вони різні, і не варто про них сперечатися). Гарного Вам вечора.
Я не ставила цілі розважати. На джемі є інші ігри для цього. Ця гра — повчально-інформативна. А Ваша — філософсько-нігілістська, теж не весела, і це чудово. І ідею нашої гри Ви зрозуміли неправильно. Лука має характер, ще і який. Гравці лише визначають, наскільки він дозволяє тим чи іншим ситуаціям зламати його. У Луки також є мама і кращий друг Дмитро. Далеко не все його оточення — монстри без емпатії.
Я — сценаристка гри. Я — людина з інвалідністю з народження. Всі ситуації реальні. Так, вони не трапилися в один день. А чому Ви думаєте, що це суперечить ідеї гри? І це насправді круто, що за час тимчасового користування кріслом колісним Ви не зіткнулися з такими людьми і такими ситуаціями. А от я зіткнулася і розказала про них. Розказала явно не для того, аби когось розчулити.
Дякую за відгук. Одна зі сценаристок (я) — людина з інвалідністю, і всі прожиті Лукою ситуації я прожила сама. Щодо термінології, слово "інвалід" я щодо себе використовую і образливим не вважаю, хоча розумію, що не для всіх ЛЗІ цей термін прийнятний. А от щодо коректного україномовного відповідника intellectual disabilities, це і справді треба дослідити. Дякую, що зауважили
Дякуємо за відгук. Ми з колегою – поетеси. Вона також ще прозаїкиня, але драматургія — це щось цілком нове для нас, ми лише вчимося. Тож поради для нас дуже цінні.
Тішимося, що ви пам'ятаєте нашу першу гру, нашу Роксі. Особисто для мене вона була дебютом у ґеймдеві як такому. Як бачите, зауваження ми враховуємо і робимо все, аби гравцям було комфортно грати.
Щодо кількості звуків, у цьому цілком і повністю винна я і моя надмірна аудіальна перцепція. Простіше кажучи, звуки мені буквально болять, тому я і наполягала на тому, щоб звуковий супровід був м'яким, акуратним і контрольованим. Емоції ми намагалися передати через текст, і сподіваємося, у нас вийшло.



