У мене стільки емоцій і думок від цієї історії, що я не певна, що колись мені вдасться сформувати щось конкретне і єдинозрозуміле. Але проходячи цю новелу я теж відчувала нерозуміння, сумніви, тривогу, страх, легку радість, зачудування… хороша збалансована гра.
Тут і текст пробирається лагідно в свідомість і оволодіває твоїми відчуттями, музика наганяє емоційного забарвлення твору + виконана однією з авторок пісня, котру я 4 рази послухала просто так, і ще раз уже читаючи текст на тлі.
Також сподобалася актова структура яку подавали перебивками наче у стареньких фільмах.
Візуальне оформлення меню з анімаціями неймовірне, і ще ті мацаки, уже зі старту натякають що відбуватиметься щось страшне…можливо в нашій свідомості, але свідомість же реагує на події реальності. Тож… А цей стиль виконання тла і персонажок(ів). Мені подобається як без надмірної деталізації, штрихами переданий цей світ.
Відмінно сформована алюзія на тогодення певно й найбільше вразила, як вам так вдалося обіграти реальнність, через 2 самотні долі, котрі прагнули дещиці тепла. Наскільки ж ви цікаво підійшли до подання теми жаху, який відбувався з безліччю людей ще століття тому.
Дяка за ваші старання. Успіхів у майбутніх починаннях.