Ну оть, слухаю пісню з титрів і…я просто в захваті від вашої гри. Ви прекрасно реалізували задуману ідею…ці випливачка картинок на початку, дійсно відчувалося наче казку дивлюся. (єдине. коли принц і принцеса серденьком обрамляються, варто їх шушуть вниз опустити, щоб обличчя не перекривалися).
Фони попри драфтовість містять стільки елементів для розглядання…спрайти окрім легких анімацій мають ще й доволі емоцій (а те як ви цим вправно оперували в коді, краса).
О, а меню! Паралакс туди дуже личить. І взагалі вам вдалося реалізувати цю казковість навіть в інтерфейсі. (ви ще й додали заставку запуску для гри). Та й самі титри файно зроблені! Наче в повноцінній грі, ще й під таку пісню.
Захоплена комедійними вставками по типу як про дідові коліна ахаххаа, чи раптовими зізнаннями Лорем у кафе (вважаю що було б ідеально Деяну дати ім’я Іпсум). А також файно було читати новелу від лиця обох героїв. Аж трішки присумувала на початку думаючи що це чергова історія де гг хлопчик.
Загалом, дякую за такий ігровий досвід. Щось світленьке в цьому джемному океані драмності. Нетиповий погляд на віртуальність. Успіхів вам з майбутніми проєктами.