Дякую за чудову гру!
Люблю ігри, які можуть розповідати про стосунки між людьми так багатопланово та виважено, з такою увагою до тонких психологічних нюансів мотивації та поведінки (хоча на початку мені складновато було підступитися до персонажів через завісу математичних метафор та філософських роздумів). Коли гра нагадує кристал, дивлячись на грані якого бачиш один і той самий світ, але преломлений під різними кутами. Коли обираючи минуле потрапляєш у майбутне, тому що в майбутньому все, що є у персонажів - це минуле.
Люблю, коли проходження гри залишає присмак невизначеності та недомовленості. Коли вибір перед самою кінцівкою залишається за гравцем, і треба самому сформулювати своє ставлення до побаченого та винести остаточний вирок. Коли холодний і зосереджений візуальний стиль підкреслює рефлексивний характер оповідання.
Браво!