оооооох...складно описати свої емоції.
Історія доволі цікава, і навіть попри філософські мотиви...наповнена!
Взагалі...я лише на темі розмови про прощення вбивства зрозуміла хто були прообразами головних героїв ( а файно ви оце придумали).
(звісно, текст іще вартує вичитати, там трохи і з пробілами після ком проблеми були, і з комами, і з написанням слів)
Привертає увагу візуал, який чудово обіграє саму історію...або ж історія візуал ахахах. Попри скетчевий стиль фонів і спрайтів вони елегантні та...красиві!
Лише на моменті з бібліотекою помітила, що спрайти змінюють шушуть розмір (чи то положення) і колір, залежно від того, хто зараз говорить (вартувало певно ще більші показники прописати, щоб це було помітнішим). оаоаоаооа
Лакрімоза на тлі виклику божества звісно додавала +150 до патосу дійства. :D
Щодо реалізації, були деякі недопрацювання...колір пунктів швидкого меню зливався з фонами (ледь що розгледіти можна було), а саме швидке меню просто собі існувало під текстбоксом. Ефект "glitch" 50% просто таки вбивав мої очі і свідомість, поки я той внутрішній голос намагалася розібрати (можливо іншим все ок, але я просто була у стані "щоооо відбуваєтьсяяя?!" щораз). Не налаштували нвл-параметри під ваш бокс для нвл, від чого половина бокса була незаповнена, а весь текст тулився вліво.
(А ще помітила, що ви до кожного-кожного речення прописували щораз базову швидкість виводу тексту. Взагалі, її можна прописати в файлі "options.rpy" як — default preferences.text_cps = 45 . або будь-яка інша кількість символів за секунду.)
А взагалі, цікавенько що ви зробили прихований фінал у грі (який я успішно не відкрила, що змусило мене ще більше страждати на фінальному виборі)...та і той такий сумненький. ох. 😰
Дякую за такий ігровий досвід. Хороше переосмислення притчі підв'язане під структуру оповіді майже однойменної книги.
Успіхів вам у роботі над майбутніми проєктами і вдосконалення своїх умінь. 🌸🦖