Ваша новела мала неабиякий вплив на мене. Гадаю, що це як ніщо краще говорить про майстерність вашої роботи. Бо я прочитала і ця історія все ніяк не хотіла мене відпускати. Вселила у голову стільки думок, роздумів, почуттів, спогадів... Після прочитання я почувалася наповненою та спустошеною одночасно. І це прекрасно. А тепер розповім про свої враження схематичніше.
Візуал. Він тут чуттєвий та символічний, що неймовірно пасує історії. Так подобаються очі персонажів, вони такі живі й так чудово передають їх характер. Від кат-сцен я була просто в захваті. Це чисте мистецтво. Як завжди захоплена вашим підходом до візуалу. Бо ось ці ніби крейдою на дошці намальовані фони, а поверх них вже трішки, але не надто кольоровіші персонажі. Це настільки пасує саме цій історії, що я не можу уявити собі чи могло б це виглядати інакше.
Музичний та звуковий супровід. Дуже вдалий, як на мене. Музика чітко попадала в емоції, а звук крейди під час переходів дійсно чудово підходить.
Тема. Розкрита ідеально, чесно. Не певна чи зустріну ще роботу на джемі, котра краще покаже зв'язок між людьми. Ви дуже красиво це обіграли.
Сценарій. Це те, що підкорило мене з першої ж фрази та вибору. Те наскільки добре працює історія не дивлячись з чиєї сторони почати її розглядати. Насправді я неймовірно вражена обома лініями персонажів і мені важко виділити кого я розумію краще, чи співчуваю більше, на чию б сторону я встала. Бо я була на місці обох. Тому це так життєво й так пробирає. Сценаристки просто чудові. Те як ви сплели текст в єдиному прекрасно красивому стилі - це чистий захват. Я вклоняюся перед вашою майстерністю та віртуозністю. За таку коротку історію вам вдалося чудово передати характери персонажів, їхні світогляди, манеру поведінки, психологію. Це той випадок, коли "психологія" не даремно стоїть першою у списку жанрів до історії. Побудова тексту теж неймовірна, я ловила таке естетичне задоволення від ваших метафор, від того як персонажі думають та розмовляють. Це красиво. Єдине чого мені не вистачило в тексті - це кількості. Я б прочитала ще. Зокрема, було б дуже цікаво дізнатися, що саме сталося з дочкою Маргарити і як до цього причетний Михайло. Проте, історія і без цього виглядає довершено і не побоюся цього слова - бездоганно.
Дуже дякую вам за цей красивий та меланхолійний шлях, що я пережила разом із персонажами. Чекатиму на наступні ваші історії, бо ви мене остаточно і невідворотно підкорили ❤️