Дякую вам за таку якісну роботу про стани, які переживали більшість із нас на початку вторгнення (тішиться що і в жанрі новел підіймається тема війни). Де за короткий термін гри відбулася певна рефлексія героїні та прийняття реальності, та так, що це не викликає сумнівів чи питань "чому?" і "де логіка?", думаю ваша історія багатьом зрезонує у свідомості, і це добре. "Лисиця..." — хороша оповідь, хоч і без "тикалок", але з прекрасними музичним супроводом та візуалізацією персонажів (після гри пішла тикати посилання на ваші соц-мережі), котрі влучно доповнюють саму історію.
Також, сподобалася реалізація акцентування на персонажеві котрий наразі говорить.
Наразі з того що я прочитала, ваша історія найбільш логічно побудована та не містить помилок в словах (слава богам!). А, також, перша, з пройдених мною на джемі, створена на UE.
Єдине що я не знала як зробити, це: як вийти з повноекранного режиму після початку власне грання та чи можна регулювати гучність всередині гри (слава богам я відрегулювала на компі, до початку грання).
(Ви також можете пройти та оцінити і нашу новелу "Розчаровані", якщо іще цього не робили)