Неймовірно стильна новела. І ще мені сподобалася робота зі звуком оточення, особливо файно було зі звуками дощу.
Кожне фото, кожен спогад мав свою атмосферу. Напевно хотілося б більше розвитку і якихось натяків на знайомство впродовж сюжету чи навпаки, аби залишилася недоговоренність, може це дійно шизофренія ГГ? Хоча... цей варіант все ще залишається можливим. Сподобалася фінальна ідея з тим, щоб фото збереглося завдяки зробленому фото. І перехід від фотографії до реальності буквально розширенням екрану - це було дійсно сильно.