Мораль гри, звичайно, це те що треба переставати користуватися ШІ. Моментальне 10/10, no notes.
А якщо без жартів, мені сподобалося, дуже непоганий субмішен)
- Чіткий, цікавий сюжет. Гра відносно коротка, але повністю розкриває як арку головного (?) героя, так і закриває усі поставлені в історії задачі. Написано весело, але в момент, наприклад, розповіді духа про те, як втомили її смертні, мені взяло на емоцію (до речі, про це ще напишу, але конкретно в цій сцені, імго - дуже зіграла і озвучка).
- Анімації та загальна реалізація - загалом на висоті, і я так розумію, гра робилася не на ренпай, що завжди плюс до складності кодеру.
- Загалом люблю урбан фентезі, особливо з міксом гумору та буденщини типу простигосподи бюрократії, тому концепт гри був дуже в моєму смаці. Жизовіше було б тіки, якби потім героям довелося чекати десять робочих днів у відповідь на заявку 😭
- Озвучка була хоробрим рішенням (я аж перелякалася, коли в мене почала говорити гра). Доволі непоганий рівень для джему та непрофесійного озвучення, особливо тут сподобалася людина, що грала Ірму - "побійся бога, церква в 100 метрах від тебе" це мій новий вокальний стім хд
- Повертаючись до мого найпершого коментаря, мене кайнда цікавить, чи навмисно вийшла паралель з користуванням штучного інтелекту та викликанням духа мудрості (особливо в контексті виклику заради якоїсь фігні). Тому що ші це теж така, перевикористана істота, яка мала б багато і корисних використань, якби люди не продовжували спамити запитами потанцювати та кукарекнути.
Загалом, як людина, яка цього літа здавала нмт для другого вступу, відчуваю бажання прикликати демона.
Із такого, до чого можу докопатися - трохи дивний фон для кімнати гг, враховуючи, що там студія з кухнею, а це підліток, що живе з батьками. Хіба що вони такі багаті, що у дитини в кімнаті зробили окрему кухню 😭