Ніжні кольори меню та меланхолійна музика ввели в оману - тому не одразу зрозуміла, що переді мною жахастик. Усвідомлення приходило поступово як розвивався сюжет, кольори ставали все похмуріші, а події - все більш подозрітєльні (коли Не Підозрілі Люди майже ультиматично пропонують тобі заночувати в Не Підозрілому Маєтку, то що може піти так?)
Цікаво, що самий останній фон на цьому тлі неочікувано яскравий. Це навіть створює дивно ілюзію гарного фіналу. Взагала фонів дуже багато, якщо брати до уваги обмежений час джему.
Музика в окремих момєнтах, канєшно, рубає. Особливо на моменті з вікном, та, власне, на кульмінації. Це було сильно.
Дякую за гру!