itch.io

Оу!... ♥ ♥ ♥

Дуже-дуже "правильна" (тяжко краще слово підібрати) реакція на гру. В певному сенсі, відображення того, чим гра є по суті - згустком почуттів та рефлексій. Дуже приємно, що навіть якщо десь в сюжеті є сумбур, то все ж на емоційному рівні воно працює. х)

Дякую за відгук! 

Дуже приємно, що Волошка всім так імпонує! 

Дякую за відгук! ♥

Автор, я ваш фанат! *О* Ви дуже сильно надихаєте!

І якщо на попередньому  джемі ваша робота виявилася для мене прихованим брульянтом, на який я чомусь не відразу звернула увагу... То тут ви вже не залишили вибору відкрити вашу новелу однією з перших. Воно підкупає вже на моменті, як дивишся на дизайн героїні - так приємно поєднати такі яскраві кольори направді треба вміти. Тут чисто респект від мене як від художника x) Ну і панорама неба з ковчегом... краса, шо говорити.

Інтерактивна частина шось прям вау. Воно вже саме по собі круто, от чисто технічно, але ж і в історію як вплетено, все замітками, детальками, враженнями... Збираєш світ як пазлик. (Єдине: я клацнула на бабусю до того, як поклацала на всіх котів, і типу сюжет пішов дальше, а я не клацнула на всіх котів!! Короче, буду ше раз проходить, бо я так і не дізналась історію того кота, шо сидів на стільці... якщо що, то я не жалуюсь xD)

Окремий момент - це мікроанімації. Тут у мене в першу чергу розробницький інтерес: все б віддала за тутор або гайд того, як ви з ними працюєте. >--< Все так ультра-органічно, і нічого не висить... 

Історія дуже зворушлива і наповнена ніжністю. Дуже сподобалась ідея з оживаючими малюнками. З ним взагалі цікаво вийшло - малюнок, здавалось, не піксельний, і тому, напевне, мав би вибиватись з загальної картинки, але ж ні! Магія та й годі.

...я тут ше й побачила, що музику також ви зробили самотужки! О-О Офігеть... Ви титан і моя role model! 

Дякую за цю гру, і за всі попередні (виявляється, в вашу гру з першого джему я також грала, і це була взагалі перша гра з того джему, що привернула мою увагу... помню, там також були гарні анімації і котик!). З нетерпінням чекаю ваших майбутніх проектів. ♥

О, симпатично-казково, і арти мимимилі. ❤️ Чекаю.

Дуже цікавий стиль дизайнів. 👀

Щось потенційно дуже автентично-епічне вже в одному лиш описі. 👀 Інтересно. 

P.S. Від неіронічного "лапотворних" шось улетіла в мі-мі-мікосмос. ❤️

Звучить так, що вже сьогодні-счас захотілось почитати. 👀 Чекаю. 🥰

Дуже надихає читати такі слова. 👀❤️

Вибачаюсь, якщо вже неактуально - з цими всими нервами відносно результатів забула відповісти. 😅

Варто сказати, що якраз невдоволення сюжетом тут же в коментарях часто проскакувало, просто огорталось в пом'якшувальне "зате арт у вас який!". І тут, скоріше, тільки ви заморочились детально росписать, що саме з цим сюжетом не так. Це дуже цінно. Дякую і за це, і за рекомендації. 🥰 Трішки навести порядок у цьому внутрішньому хаосі з ідей не завадить) Тим більше, все ж хочу довести до толку цю історію, так як вона мені все ще цікава і відчувається незакритим гештальтом. 

До речі, здається, до вашої новели я так і не добралась, що, очевидно, помилка з мого боку. 😖 Я й не збиралась, загалом, всі новели читати, але вашу тепер хочу. Треба добратись.

)))))))

Мурр, дякую за відгук! ♥

Мявкую!

Тема Птахи даааа.... 

Взагалі багато згадують музику, що окремо приємно - виходить, не дарма так морочилась з пошуком серед безкоштовних композицій потрібного вайба. >...< 

Дякую за відгук!

Ого-ого! Всіх моїх "дякую" не вистачить для вас за такий детальний та цікавий розбір. Дуже-дуже-дуже приємно. *О*

Щодо суті розбору, то я вражена, що значною мірою основні моменти історії все ж зчитуються. Я не буду говорити, правильно чи неправильно зчитуються - просто тому, що історія навіть в моїй голові все ще не має чіткого оформлення (там рідкісний бардак, насправді xD). Всі можливі метафори - це чиста підсвідомість, і ваші інтерпретації мені нравляця і гріють сердце, навіть якщо вони не схвальні в ключових моментах. 

Ви мені, до речі, трохи прояснили загальне невдоволення на тему того, що кінцівки "тільки погані".  Я про себе бубоніла, що (взагалі то!) одна з кінцівок - це буквально перемога над ворогом, ціною жертв, але перемога, а всі шось бурчать. x) З ваших слів бачу, що справа все ж в криво розставлених акцентах; в тому, що основна увага в історії прикута до Волошки (я просто люблю її, уру). От і кінцівки сприймаються через призму долі Волошки, хоча ключове в них - доля Птахи. Треба з цим ще працювати. 

Щодо "фальшивої дилеми" погоджуюсь, тому що воно так і є. Здається, це банально випливає з того моменту, що по факту в задумці фіналів чотири: хороша кінцівка, умовно-хороша кінцівка, паршива кінцівка, сама паршива з можливих кінцівка. Десь на півдорозі я вже зрозуміла, що не встигаю - і прибрала одну розвилку, а з нею і два фінали (в тому числі хорошу кінцівку по причині її складності, бо все ж переконливий хеппі енд - це дуже складна задача). Я не говорю, що це виправдовує результат - новела все ж саме така, яку ви бачите її перед собою, а всі альтернативи поки тільки в моїй голові. Але, думаю, це пояснює.

Ще раз дякую за настільки вдумчивий відгук - він мене навіть трішки заспокоїв в деяких моментах, і, як погляд зі сторони, ряд моментів прояснив. ♥

Уррр, дякую за такий теплий відгук! *о*

Те, що котики вийшли котячими - це просто краща похвала. xD Дякую. ♥

Увв, дякую за відгук. ♥♥♥

З кінцівками так і є) Там вийшов перекос, коли перша половина це затянутий діалог і нічого не відбувається, а ближче до кінця, навпаки, все починає розвиватись з асторономічною швидкістю. Якщо буду далі працювати з цією історією, то все це буде фікситись. Але поки ще в роздумах... >...<

Уррру, завжди так файно, коли не просто кажуть, шо понравилось, а перераховують конкретно, шо саме! Т-----Т Я аж відчуваю! ♥

Трагічність історії тут ненавмистна - банально встигла ледве половину з задуманого (як і всі, загалом, просто у всіх це по різному вилазить). Дуже заспокоює, що результат все ж працює, і що викликає емоції. Це головне. 

І дякую за відгук. ♥ 

Дуже емоційно, от прямо до нестерпності емоційно. Ту ж Поліну я аж відчула.

Цікаво, що я ніби й дивилась на спрайти, читала текст, а мій мозок сам по собі малював все, що відбувається, як сцени з фільму. 

Сеттинг, в найкращому сенсі, вражає. Якось за роки звикла, що вся аніме-культура (і візуальні новели в тому числі) в наших широтах - це в першу чергу про ескапізм. І таке прямолінійне звернення до актуальних проблем та настільки болючих сторінок нашої історії - це все заслуговує на безмірну повагу одним своїм фактом. 

Це було сильно. Дякую. 

Вау, просто вау! 

Так стильно та акуратно воно виглядає. Всі ці незліченні мікро-анімації навіть на спрайтах, офігеть! 

А ще це той (насправді, не такий частий в рамках джему) випадок, коли окремих оплесків заслуговує саме текст.  Дуже приємно читається. ♥

Кінцівок, я так розумію, дві? Спочатку вийшла на кінцівку з переїздом. Далі стало цікаво - і поклацала ще варіанти... Ну що сказати... Коли твоя твоя параноя навіть в іграх тебе рятує. xD

Дуже-дуже-дуже круто! о--о

Аввв ♥

Про піксельну графіку особливо приємно, враховуючи, що зовсім недавно вчити її почала - і все задавала самі собі питання, чи в правильну сторону рухаюсь взагалі. І такі відгуки говорять, що таки в правильну. >...<

Дякую. Це дуже приємно! <3

♥♥♥

♥♥♥

Дякую! Це все дуже-дуже приємно! *о*

"...і жили вони довго і щасливо." *плаче* 

Так от як виглядає "наївне мистецтво" від світу ігор. Люди, які це зробили - ви дуже класні! Тільки здається, у вас між всими цими уруру-сценками загубився піксельно-рпгшний геймплей! xD 

Дуже-дуже хочу розвиток цієї ідеї, з таким же ламповим графеном і таким же ультимативним хепі ендом! 

♥♥♥

...а, це був настільки очевидний шлях, що я про нього взагалі не подумала. xD

Дякую. ♥

Моя повага за відсутність homo sapiens в грі. Тільки кращі представники населення планети, ось це я розумію. 

Дуже підступна гра у вас, насправді.  Що я маю наувазі: от ти пройшов її, розважився, ідеш на форумчик написать шось приємне авторам, поставить заслужені зірочки, там доходиш, скажімо, до пункту "Візуал" - і у тебе стається error404. Сенс йому ставить низький бал? Сенс йому ставить високий бал? Сенс йому взагалі щось ставить?! Короче, розходимся - цей конкурс хакнули.  xD

Ще гра викликала в мене бажання піти перепровірить весь йохохо-саундтрек з четвертої частини ассассінів, тому що Я ДЕСЬ ЧУЛА ЦЮ МУЗИКУ, АЛЕ НЕ МОЖУ ЗГАДАТЬ ДЕ! Я ж не заспокоюсь, поки не виясню!  >...< 

Уррр, дякую! *о*

Та наче шрифт як шрифт... Самий звичайний, тільки пікселізований, як і все інше в грі. Хмм... Ви мене навіть трішки спантеличили. 

Добре, подумаю над цим)

❤️❤️❤️

Дякую за приємні слова. >..<

Офігеть-офігеть! 

Спочатку скажу, що для мене це поки перша робота (з десятка прочитаних в рамках конкурсу), де я встигла поплакати. 

Далі... цей рівень роботи з візуалом! Те, що відбувається на екрані, так креативно та різноманітно, що тільки от зараз зрозуміла, що новела, походу, була кінетична. Кольорове рішення, вибрана тематика та загальний рівень РІЛЕЙТУ навівають мені класичною японською джосей-мангою >...< Тільки тут ще з поправкою на рідні реалії, від чого рівень РІЛЕЙТУ  просто захмарний. От таке відчуття, що у наших батьків є якийсь свій совіций словник (шкідливих) фразочок, як говорити з дітьми. Тому що інакше я не можу пояснити, чому мені мама говорила абсолютно те саме слово в слово, що і тут мама говорить героїні... 

Дуже круто, якось цільно і завершено. І, до речі, дуже гарно доносить тему, що вийшло далеко не у всіх (хех). 

Прекрасна новела. Люблю. ♥♥♥

Вау, скільки у вас артів! І не фонів, а саме куча якісного наративного арту, через що новела справляє практично кінематографічне враження. Там, де інші в більшості фігачать тестом, у вас все арти! Вау! На фоні такого упору на візуал аж хочется трохи побурчати на те, що залишили стандартний текстбокс - якось він збиває з повного занурення в атмосферу. 

Героїня крута, сусідка її ну дуже мила, а разом вони прекрасний тандем. <3 

Дякую за приємну гру. >..<

♥ ♥ ♥

Величезне дякую за такий вражаючий і бескінечно приємний відгук! >......< Гріє серце та мотивує на звершення! 

Ця атмосфера олдскульної фантастики! Цей сеттинг! Ці аутфіти героїв! Загадкові чели в плащах! Йклмн! Я в любові! ♥♥♥ 

Дуже динамічний пригодницький сюжет ні на хвилину не дає заскучать, а спрайти героїв такі симпатичні, що я нетерпінням чекала, а чи будуть ще персонажі! А які в них будуть дизайни? о-о 

Приємно була здивована якістю та кількістю фонів. Тобто, помітно, що вони дуже скетчеві, але за цією скетчевістю ще краще видно скіл художника. Кольори! Перспектива! Фігурки людей на фонах! Офігеть-офігеть!

Приємно вразила, до речі, така деталька, що при проходженні гри змінюється фон головного меню. Дуже гарний емоційний підсумок всій історії. 

Не знаю, чи планується продовження. Історія тут хитро побудована. Сценарно-грамотно, я би сказала - воно наче й має певне завершення, але й спокійно може стати стартовим плацдармом для якоїсь епічної трилогії. З задоволенням почитала би продовження. Ви круті!

Такі красиві спрайти персонажів! *--* Як і сам арт в принципі, але спрайти це просто любов! 

Через ліричну таку атмосферу хотілось вже описати роботу словом "зворушлива", але все ж воно воно не підходить. Точно не там, де описується сумна реальність.  Але було пізнавально, велике дякую за вашу роботу. ♥

Дуже якісний та атмосферний жахастик. *---* 

Прикольна ідея - і прекрасне її втілення. Пройшла з великим задоволенням.  Дякую за таку круту гру. <3

Вау-вау, офігенно! 

Графіка дуже експресивна та в певному сенсі груба - і це може навіть стати відштовхуючим фактором, якщо дивитись просто на постер і скріни. Але в самій грі вона працює на всі  із 10 із 10! 

Взагалі подобається, що головний упор таки йде на візуал - відповідно, проект дуже динамічний та  легкий до сприйняття. Бачили б ви моє сумне лице, коли я зрозуміла, що вже кінець! Я ж тільки втянулась! 

Дякую за таку шикарність і дуже чекаю на повну версію гри! *----*

Пройшла на одному подиху) Чуттєво, меланхолійно... є котик!! Коли він побіг через дорогу, то в мене серце чуть не зупинилося! Прекрасна робота, дякую за приємно проведений час.

Сил та натхнення для майбутніх проектів. <3

Яка чудова річ! 

Воно настільки витянуте в максималки в рамках вибраної стилістики, що... як би пояснити... короче, стилістика цієї новели впевнено проїзжає що зупинку "стильно, мило, симпатично",  що наступну "трохи занадто, вже кринж" - і впевнено прямує до "так занадто, що вже він!" В певному сенсі, такий собі ефект "жожо бізар адвенчур" - люблю таке. 

 І от якщо до чудернацького візуального стилю я буда готова завдяки скрінам, то шрифт букви "М" в написанні власного імені поразив в саме серце.  Я її навіть не відразу знайшла! x)

Стиль оповідання та сюжет викликає ностальгію за олдскульними фентезі з маминої полки, котрі я читала в середній школі.  Аж щемить трохи від спогадів.  

Частина з виборами сподобалась за своєю суттю - що воно напряму звертається до світогляду гравця, і що кожна сторона впевнено доносить свої аргументи. Я в такі моменти зазвичай гублюся,  бо кожен варіант звучить по своєму логічно, аааа, аааа, шо робить?! xD

Дуже цікаво, дуже круто. Успіхів та натхнення команді в майбутніх проектах! 

Ой, таки надіюсь, що моя робота стала гарним початком. А то для мене це також початок, хоча й з іншої сторони. >...<

Дякую за відгук)