Відкриваю, значить, гру. Там такий комп старий, монітор ще не плаский і кнопочки. Ну я такий: "О, кастомне меню!" Натиснув на кнопку знак питання. О, налаштування, прикольно, тепер повернусь назад. Повернусь назад. Гей, воно не повертається назад! Добре, вимкну гру і увімкну знову. Я міг би запустити гру і зі звичайного меню, але в цьому немає душі! Коротше, врубаю комп, а там робочий стіл, кошик, нотатки, відео. Я одразу думаю: "Це відео точно якесь Жахіття.exe що рухає сюжет, краще я записочки почитаю". Але записочки почитати не дали, то я запустив цей атракціон гейм-дизайнерської щедрості і побачив анімацію в кращих традиціях флеш-іграшок. Флеш-іграшки я люблю, то дивлюсь на цю дівчинку, вона рухається, а текст не йде. Ентер? Ні. Пробіл? Ні. Тільки коли мишкою почав тиснути, текст пішов далі. Я подумав: "Ну це точно, як у грі на флеш". Прочитав історію про дрони і дружбу, покивав головою і думаю: ну тепер записочки точно прочитаю. І тут вирубило світло! Але я не здався, почав гру заново. На системному блоці старого комп'ютера почала красуватися нова наліпка з дівчинкою, чиє обличчя було зафарбовано. Я подумав: "Тут декілька кінцівок!" І одразу з ноги, пардон, з руки, мишею проскіпав відео, щоб дійти до бажаних записочок. Читаю одну, другу, починаю читати третю. Не поспішаю, щоб вчитатися в сюжет. Протагоністка каже: "О, Рейчел." Я такий: Героїня, не жени коней! Чи герой, в історії я так і не зрозумів, яка стать у гг. Дочитав третю записку і дійсно, подругу, що знімала відео, звуть Рейчел. І тут з'являється четверта записочка! Це був джекпот! Я прочитав останню записку, зрадів новій наліпці і не маючи жодної думки, яким чином вийти на інші кінцівки, пішов писати цей відгук.
Дякую за гру! У вас вийшло хоч і не ідеально, але дійсно вайбово!