Одразу зауважу - не люблю саморефлексійні (по будь-якому приводу) твори. Хоча можу зрозуміти, чому саме в цьому випадку вона потрібна автору (чи я помиляюсь?).
Але... Ось тут багато хто висловив претензії до візуалу.
А особисто я відчув себе глядачем твору на виставці сучасного мистецтва. Мені сподобалося буквально все - і фон (я єдиний, хто намагався "очистити" його кліками по кругляшкам? на жаль - це неможливо...), і стиль мальовки (примитивизм - це дуже сильна течія, особливо, коли автор робить це навмисно, а не за браком майстерності), і вдало підібрана музика.
А подарунок хотілося перетащити мишкою на героя та "вдягнути"!
Є зауваження до реалізації - на моєму екрані, фул-скрін, мітки діалогів не стали на потрібне місце на фоні.