Візуал:
Спрайт ГГ - казка. Вигляд дуже втомленої, ментально втомленої людини показано хоч і стилістично, але гарно - навіть її усмішка дуже обережна, непомітна, а очі хоч великі та гарні, але... пусті?
Задник тут немає сенсу описувати, бо він мінімалістичний, та спрайт ГГ займає майже все місце, але ось головне меню, як на мене - саме слабке місце візуалу. Він виглядає просто незакінченим, бо вибивається трішки зі стилю самої гри, що шкода - здається, художнику просто не вистачило часу на нього.
Але навіть так - візуал мене приємно здивував.
Аудіо:
Непогане піаніно, хоча другий трек при виборах, мені подобається куди більше - напевно тому, що він відчувається більш наповненим.
Історія:
Це рефлексія, яка цікаво подана через тести, хоча вони самі по себе ну зовсім не головне - вони лише для того, щоб дати поштовх ГГ до розвитку її монологу та ідей в ньому. Тому мене не дивує така різка кінцівка - подібні речі ніколи не закінчуються чимось високопарним та драматургічним. Навпаки, це досить реалістично, коли ти просто не можеш продовжувати думати про настільки болісні речі, і різко їх обриваєш, бажаючи не потонути у мороку своїх думок з головою...
...бо нічого гарного з цього не вийде.
Загалом:
Досить реалістична рефлексія без сопель, але з німим жахом. Дякую за цей твір.