Графіка і те, як взагалі все зроблено мені прям дуже сподобалося. Як і той факт, що історія кінетична й потім не дає перероходження, виникає відчуття, коли гравцю дається змога самому вирішувати, а власне про що було.
Мені чи то об'єму чи то додаткових подій не вистачило, щоб діалог відчувався не просто обговоренням досвіду з ШІ-персонажкою та скаргами ГГ на життєві проблеми, а таким, щоб можна було прив'язатися до них і їх зв'язку. В результаті за відчуттями трошки розмивається фокус, бо незрозуміло, чого саме тут більше. Але я підозрюю, що реально тут головна проблема в обмеженності об'єму.
Дякую!