Текст
Загалом сподобалась загадковість персонажа, він цікаво контактує з головним героєм та не видає себе за когось конкретного (про це ми поговоримо пізніше). Попри це, я б хоівт, що більше уваги зверталося на навколишнє середовища — спокійний краєвид густих хмар на поляні, це можна було б класно обіграти тим ж Bliss з Windows XP, оскільки ця концепція зустрічаєтсья досить часто. Крім цього часова петля з купою виборів досить швидко надоїдає. Створіння просто не надає достатньо інформації, і впевнено показує, що не дуже й то хоче її надавати… Це досить демотивує йти далі, ще й знаючи, що певного кінця у грі немає. Все-таки, гарна робота, але є над чим попрацювати.
Візуал
Віузал мене набагато більше зацікавив. Особлив хмаринки на фоні. Загалом «освітлення» Створіння додає містичності (запишіть його до лікаря, в нього сколіоз XD). Попри це хотілось б більше побачити кастомізованого інтерфейсу.
Звук
Мені сподобалась одна композиція яка грала протягом всієї гри, але чесно — хотів би побачити більшого. Цього разу на джемі не було лімітацій на звук, і тмоу його азвжди можна було класно обіграти численною кількістю звукових ефектів тощо.
Відповідність темі
Знов же таки — відлік це необов'язково таймер, і необов'язково цей таймер має бути видимим. При нашій розмові зі Створінням у нас постійно виходить час… І ми переходимо до наступного етапу. Цікава метафора! По суті час є, але ми його не відчуваємо, прямо як в снах.
Загальне враження
В принципі ще з середини гри у певному сенсі для мене було помітно, що гар є алегорією на ШІ та те як сучасне суспільство довіряє йому. Головний герой це просто бляшанка з кодом, без імені, без почуттів, але водночас з тим всім, що треба людині. Ми прокидаємось знову і знову після дізнаючись все більше та більше, але й нічого водночас, бо сам герой не розповість нам більше того чого ми знаємо або до чого ми можемо припуститись.