Поки читав, у голові промайнула думка, це ж як у Престижі, а потім, о це ж Міккі 17. Ідея не нова, але це не робить новелу гіршою.
Графіка гарно намальована з прикольним ракурсом. Цікаво, як це дивитися на свож є мертве тіло.
Музичка місцями невдало підібрана, особливо оцей нічим не виправданий різкий звук посередині.
Сюжет сподобався, а кінцівка доходить до висновків, які резонують з моїми думками про те, що хворобливе бажання змін, які не підкріплені шляхом, не ведуть до нічого хорошого, і взагалі модифікація генів зло)
Історія тримає планку якості від початку до завершення. І всього лиш за 1000 слів розповідає нам цілу історія, яка має початок і завершення. Гарно