Я тут із запізненням на цілий рік, бо чомусь не здогадалася слідкувати за соцмережами чічки і пропустила цей джем Т-Т
Але все одно дуже хочу висловити наскільки це просто неймовірно захоплює дух з самого початку і до кінця... Така складна та глибока тема взята, що боюсь буду переслуховувати і обдумувати ще довго. Такий філосовський аналіз цього аспекту людської натури у безвиході у нашій ситуації такий актуальний і болючий... І подано так неперевершено: текст, озвучка, розвиток подій, музика, зображення, і внутрішній світ, що ми його тільки знаємо на словах, бо бачимо лише небо, який навіює меланхолію та почуття кінця всього
100/10
(P.S.також я досі дуже чекаю новин про "Те, що лишається", чмок)