Хорошого рівня для першої, тим більше, гри, цілісна історія. Мені сподобалося.
Текст на мою думку дуже добре написаний. Немає різких переходів, все йде природним плином.
Візуал мені теж припав до душі. Є у ньому щось затишне. Але все ж я б радила малювати спрайти до кінця екрану, а не текстбоксу.
Музика чуттєва, але їй не вистачило різноманіття на мою думку. Але все одно, оскільки ви робили все самі, вдвох - це дуже хороший результат.
Маю до речі тред з реакціями на гру, може вам цікаво подивитися: https://x.com/ptashkavklittsi/status/1958322262353875372
Я, до речі, так прониклася історією, що фінал лишив мене обуреною (не в поганому стосовно гри сенсі). Насправді, мені б хотілося розвитку сюжету в той бік, де героїня лишилася жити не з почуття обов'язку, а бо усвідомила, що її провини немає. ДАЛІ СПОЙЛЕРИ.
У фінальних спогадах стає очевидно, що провини Олесі не було ніякої, зрештою, коли вона помітила, було пізно. Хто і міг вчасно втрутитися, так це Ромчик, але ви не уявляєте мою лють, коли вони втекли. Наче й очікувано для дітей, а наче у вигаданій історії мені не вистачило справедливості. Бо через дитячу жорстокість розвалилася сім'я гг.
Але наявність вибору потішила. Однак обирати другий варіант, що веде нас до більшої темряви - бажання не виникає.
Але, як бачите, я прям натхненна на обговорення, то ж це точно можна вважати вдалим першим проєктом.
Тема шепоту на мою думку розкрита і те, як ви його звуково реалізували, дуже класно. Удачі вам на майбутнє!