наскільки я зрозуміла, тут ідея, що шепіт травми з минулого диктує головний героїні як жити. та мені здалося, що шепіт недостатньо "контролює" гг - його якось мало і якби Олеся не зустріла Лесю, їй би нічого не завадило продати будинок та жити своїм життям. але таке, моє особисте "ме".
сподобався елемент містики та діалоги між великою гг та гг поменбше, разом із таємницею, що ж такого сталося всі роки тому, що довело Олесю до того стану, в якому вона зараз. бажаю команді розробниць натхнення та успіхів у майбутніх проєктах!:)