Почну одразу з того, що з тих новел, в які я пограла - ваша в моїх очах номінант на перемогу.
Я пройшла лише на один фінал, але цього з головою вистачило, щоб оцінити як глибину історії, так і пророблену роботу. І це класно.
В моєму світосприйнятті (бо я робила і те, і інше) є новели з істинним фіналом, де щоб отримати повний досвід тобі треба все-таки вийти на нього, а є - ваша тому приклад чи наш Шепіт наративного джему - які мають альтернативні розгалуження і одне проходження вже дасть тобі все необхідне. Бо я отримала все, що мені потрібно за один фінал. Але водночас все таке гарне і цікаве, що звісно я повернуся дограти.
І я далі не знаю, як це писати. Бо у вашій історії немає однієї сильної сторони, якщо ми дивимось на критерії оцінювання - все єдине, пов'язане і живе. Візуал? ВСЕ НЕЙМОВІРНО, я занурилася у світ, у блиск, у шепіт.
Музика? ВОНА ТАК ПАСУВАЛА, просто неймовірно (був лише один момент, про який ви бачили у мене в треді).
Текст? ОПИСИ ЗАЧАРОВУЮТЬ, вони обгорнули мене собою, як ті самі - здавалося несправжні - крила. Я відчула таку насолоду від читання (хоча кілька одруківок зустріла, особливо на початку, але я закинула вести скріни, тож просто думаю, що ви і самі після джему виловите їх).
І при цих всіх перевагах, ще й тема розкрита добре (єдине, але це може мені варто пограти все ж на всі фінали, хотілося б більше зрозуміти про природу шепоту Метелика).
Тому я не знаю що казати (ця людина вже написала стіну тексту, так, але просто ну емоцій у мене на порядок більше, як і захоплення). Бо обраний вами маскарад, всі ці інтриги - дуже личать темі джему.
І я бачу вас зріст у сторітелінгу порівняно з Кроком у вогонь (до слова, у мене хоч як, незакритий гештальт, бо мені у чатику наче Клі обіцяли епізодично? тож я все дограю, мені це треба).
Отож, як вирок: я це люблю. Люблю світ, люблю стиль. Люблю, як вийшло.
Дуже вам дякую. І чекатиму ваших майбутніх робіт (✧∀✧)