арт, музика, ідеї та стиль новели - chef's kiss. дивитися на персонажів, розглядувати їхні дизайни - одне задоволення. підмічати каламбури в їхніх іменах (люба і рома, любовний роман, ахахаХАХА) мені сподобалося не менше, ніж дивитися, як вони перетворюються на жаб та на шкарпетки.
а от характери персонажів мені геть не сподобалося, як і їхні мотивації. вони реалістичні і добре прописані, тут нічого не скажеш, але мені було тяжко іноді читати думки лілі щодо ніни і дітей та навпаки. я розумію, що головна мораль гри - не втручатися в відносини інших людей, однак проходити крізь ці вибори, жертвуючи чи то театральним гуртком, чи то відносинами з ромою, чи то настроєм люби, аби в кінці змусити двох людей зійтися проти їхньої волі мені давалось важко. можливо, в тому і був головний прикол, але тим не менш