Підтримую думку Vitaly_Tell. Не те, щоб довжина погана, але немає гачків, щоб відчути історію.
Музика класна, візуал теж. Механізм ліхтарика та рації цікаві.
Не одразу зрозуміла, що просуватися далі по діалогу треба через ентер.
Ще цікаво, чому ви вирішили зробити одного персонажа "за екраном", бо мене це спершу заплутало. Незвичне рішення.
Події відбуваються з перспективи головного героя, нічого незвичного тут немає🤷🏻♂️.
Це має відчуватися в подачі сценарію, бо, коли я почала грати, то Люк, Ноа і Джей відчувалися рівнозначними, тому мене це спантеличило. Звісно, коли просуваєшся по грі, то це стає зрозуміло.
Однак насправді ви праві, так дійсно часто роблять, це правда, я вище висловилася кострубато, перепрошую.
