Мені загальним відчуттям і особливо початком нагадало старий фільм "Небо над Берліном". Стилістично дуже класно зроблені ці притлумлені кольори й загальна скетчивість на тлі чітких фонів.
Під час проходження подумала було, що мати ГГ мертва, тому для нього настільки важливо її бажання втілювати зараз, коли він вже доросла людина. Потім з'ясувалося, що вона просто з класичних батьків, які "що сусіди подумають" і "головне, щоб нічим не вирізнявся". Тож я б навіть висновку наче вона любить і дбає не робила, хіба що дуже на своє сприйняття, з нерозумінням чудого щастя.
Щодо музики вона створює цікаво атмосферу тривоги і меланхолії водночас.
Я вийшла на всі фінали, щоб подивитися, як розвиватимуться події в різних випадках. В цілому історія доволі проста, але від цього емоційності і важливості посилу не меншає.