Мені сподобалась ваша гра! Вийшла така цікава slice of life тривожника, думаю, що відгукнеться кожному, хто колись боявся сказати те, що думає насправді та переводив все в жарт.
Розмова з родичами та "ввічлива" опція з подальшою "поганою" кінцівкою нагадала мем нижче (намагаюсь його сама частіше пригадувати, щоб не мовчати :) )
З того, що, на мою думку, можна покращити - у грі не вистачило музики, навіть фонової, вона б дуже додала до атмосфери.
Підхід до візуалу теж мені сподобався, оригінальний, до таких дрібниць, як замальовані обличчя у людей на фонах - я тут теж побачила певну паралель з тривожністю, коли тебе іноді так захоплюють свої думки, що всі інші люди для тебе як шум, нечіткі та розмиті.
Ще сподобалось те, як "Шепіт" тут поданий як позитивний персонаж, оригінальна інтерпретація теми. Ви зробили справді класну новелу про те, як знайти свій внутрішній голос, вона дуже запам'ятовується та відгукується. Дуже дякую за гру та бажаю успіхів в подальшому!