Хм-м-м... То була не моя трава, але чисто тому, що я у принципі не дуже по подібним сюжетам.
Сподобалася кінцівка, де гг розуміє що на ньому робили обсесію і зникає назавжди. Я не змогла їх шиперити, тому мені було радісно дивитися на страждання х) Я не вважаю тут вбивство виправданим, а тому й співчувати персонажам не могла - що тому, хто йобнутий, що тому, що до кінця шукав виправдань