Цілісна пригода, присвячена ностальгії і особистісній кризі протагоніста, з розкриттям теми в лоб. Не маю нічого проти персоналізованного уособлення шепоту, це все ще краще, ніж голоси в голові. За саунд-дизайн плюс, але звуки дійсно тихі. Наявність музики не пригадую, можливо вона була, можливо це був лише спів пташок. Чому персонажі коти я не зрозумів і ім'я протагоніста згадується лише раз персонажем Друга. Завжди обирав варіант "Так" і вийшов на 4 кінцівку.
Дякую за гру!