Я рада, що змогла повернути Віктора до витоків потоку… того, що його драйвило колись у юнацтві.
Дяка за гру!.. життєво для дорослих людей з роботою. Хоч я і не дуже усвідомлюю, як люди доходять, до втрати змоги насолоджуватися життям. Але вкрай сумно, що таке стається. От би усім можливість вийти на особисті щасливі фінали.
PS: не забудьте додати наступного разу в гру меню, хі-хі.