У мене осбисто виникло відчуття на старті, що історія матиме такий вайб фентезійного милого епіку - у прев'ю є легенда, нам ставлять питання "чи є вона правдивою?", створюється відчуття що тон оповіді буде більш серйозним, ніж він є. А отримуємо сленгову побудову діалогів, і поспішаючий наратив, який приводить в нікуди. Відчуття, ніби спочатку задум був зовсім іншим, але через брак часу сюжет скоротили. Мальовка і вайб змушують зануритися у вигаданий світ, коли діалоги та кінцівка кажуть тобі "пфффф, тут не буде нічого серйозного, шо ти ото очікував тут взагалі". Відчуваєш себе обманутим не в гарному сенсі...
Але, якщо такий був ваш задум то гаразд. Сподіваюся, змогла коректно висловити свою думку
Я б почитала щось ще від вашої команди з більш глибокою історією!