Почну з того, що занадто велика кількість референсів на попкультуру псує загальне враження та атмосферу історії. Бо тон гри нерівномірний. Якщо сприймати її серйозно і намагатись втягнутись, одразу ж це все вбиває черговий жарт про шрека, відьмака та elder scrolls. Можливо якби їх кількість була менша, чи завуальована краще, воно сприймалось би органічніше. З іншої сторони цю історію складно сприймати чисто, як кумедну притчу про дракона який розуміє, що не треба бігати за копіями колишньої, а краще жити з котом, адже всі елементи від музики, до оточення створюють драматичну атмосферу.
Ще одна проблема це хітбокси взаємодії з предметами. Треба було спеціально шукати правильну відстань, щоб персонаж нарешті зрозумів, що від нього хочуть.
Але в цілому враження від гри приємні, зроблено з душею, дякую.