Ех, тепер теж хочу, щоб зі мною якийсь симпатичний парубок потеревенив у потязі, а не самі лише баби та діди.
Візуал такий “тепленький” затишний. Тоха молодчина, у 2 різних іграх такі максимально різні настрої мальовкою передала. Оце майстерність!
Композитора робота теж гарно лягає в потягову історію, така ненапряжна фонова тема пригодницької історії.
А ці мікропилинки… Богдано, ти чарівниця, таку файну дрібничку вигадала додати. І ваше стилізоване меню самий смак! Я спершу зайшла і така…о, щось рухається. То що…паралакс? тицяю-тицяю мишкою, а воно рухається не в такт. І тут я усвідомила, що ти цю штуку з ефектом ставила на меню, а не в саму гру! Визнаю, це було винахідливо)
Це був приємний шматочок життя. Аж собі котлеток захтілося.
Історія на 28 тепленьких потягових чаїв з 5-и.