⚠ УВАГА, СЮЖЕТНІ СПОЙЛЕРИ ⚠
Перед тим як читати цей коментар наполегливо рекомендую пройти цю гру самому.
Вступ
Цю гру я вирішив пройти максимально казуально, а саме на один рут і відкласти перепроходження в далекий ящик.
Для кращого розуміння свої враження я декомпозую на кілька компонентів, а саме ВСТУП, ЗАГАЛЬНЕ, ПОЧАТОК , СЕРЕДИНА і ФІНАЛ. На мою думку так буде зрозуміліше де саме я бачу сильні а де трошки гірші сторони проекту не роблячи словесної каші(проте це не точно).
ЗАГАЛЬНЕ
Переваги
З перших секунд проходження в очі кидається приємний оку візуал. Гру було пройдено орієнтовно о третій годині ночі, коли очі і так втомлені. Навіть в найсвітліших сценах я НЕ отримував відчуття ніби мені кинули світло-шумову гранату в обличчя (як в GIF прикріпленому нижче). Все зберігало свій гармонійний тон.
Музика на початку гри теж була доволі бадьорою і звучала гарно, дуже добре передало такий детективний вайб і так само різко обірвалось як і справжні мрії стати детективом.
За все проходження було помічено багато звукових ефектів. Не те щоб це щось над особливе але вони чудово справляються зі своєю роботою, іноді під час проходження візуальних новел в мене виникає відчуття наче я слайд-шоу дивлюсь а не в гру граю, тут гарна робота. Особливо звуки модему на етапі з касетою але про це буде написано нижче в розділі ФІНАЛ.
Недоліки
На рахунок музики, попри чудовий звуковий супровід в меню гри, на початку та в доволі кумедних титрах, мені складно пригадати щоб ще десь по грі грала музика. Це суто моя думка звісно, але саме музики наче трошки не вистачає. Як було згадано вище, звукових ефектів вдосталь – від цокання годинника до шуму дзюрчання фонтану, проте якби у гри була загальна музична тема котра грає від початку і до кінця, або ще краще, змінювала свій настрій в залежності від сюжетних поворотів –гра б відчувалась більш природньою(якщо так взагалі можна сказати).
Далеко не відходячи від звукових елементів, в грі фігурує повторювана сцена з головним героєм на роботі, коли чути секундне цокання годинника та і сам годинник висить на стіні але він нерухомий. Картинка крута, але якби сам годинник був гіфкою (ну тобто стрілки в таймінг рухались) було б ще крутіше.
Загалом мінусів більше не було помічено, принаймні для мене.
ПОЧАТОК
Переваги
На початку гри нас знайомлять з головним героєм Джеком. Весь геймплей проходить через призму того що ми і є Джеком . Особисто мені сподобалось бути Джеком. Його фрази прописані дуже мудро, я б навіть сказав «по домашньому», я відчував себе Джеком, його думки були мені настільки близькими, що я почав хвилюватись чи не підглядає хтось часом за мною через камеру в розетці! Дуже багато про це розписувати не буду оскільки це суто мій особистий досвід з цією грою, але найбільше мені до душі припав ігровий вибір зранку де головною дилемою є «а що ж поїсти?». Звичайно ж що я обрав «та просто кави заварю». Другий момент який мені найбільше запам’ятався і який корелюється з моїм сприйняттям світу відбувається другого дня коли ми зустрічаємось з головним любовним інтересом героя на ритуалі, вона починає свій діалог, але я, як головний герой, вирішив швиденько протицяти цей етап , І НЕЙМОВІРНО, АЛЕ РОЗРОБНИКИ ПЕРЕДБАЧИЛИ ЦЕ І ДОДАЛИ ВИБІР де потрібно було відповісти про що вона говорила(«Я Джек» - це було дуже влучно).
Недоліки
На цьому етапі я недоліків не помітив.
СЕРЕДИНА
Серединою гри я вважаю день коли зникає Мері(головний рушій гг до змін).
Переваги
Добре передані хвилювання головного героя з приводу зникнення своєї коханої , навіть найпростіші три різних сцени з текстом не довше одного слова (ритуал, робота, дім) реально дарують це відчуття смутку та зневіри, що також добре лягає під візуальну складову з добре підібраними темними кольорами і основною місією котра проходить під покривом ночі (якщо обрати піти шлях кріпового мужичка який вирішив провідати подругу о другій ночі та позаглядати їй у вікна). Насправді особисто я на цьому виборі вагався і він справді дав мені час на подумати, як би вчинив я, бо якщо відверто і один і другий варіант, а саме «лишитись вдома» або ж «піти провідати Мері», не є поганим і може бути логічно обґрунтованим . Видно що це НЕ вибір заради вибору а справді рушій сюжету!
Недоліки
В моєму випадку, з рутом котрий я обрав, я недоліків не помітив, хіба що вже згадані відсутність головної музичної теми котра б ще краще передавала настрій історії.
ФІНАЛ
Можливо це неправильно приписувати кульмінацію до фіналу, проте гра доволі коротка, тай до середини гри мені її приписувати не хочеться оскільки є чимало моментів про які я б хотів написати саме тут.
Переваги
Головною місією в моєму випадку була дилема, довіритись незнайомій головному герою жінці Клер яка ввірвалась до нього в будинок за відсутності та лишила підозрілий пакунок з рацією та касетою. Дуже цікаве сценарне рішення але зациклюватись на самій суті та переказувати сюжет посекундно я не буду.
Головний герой вривається в церкву з касетою, перше що одразу привернуло мою увагу, та пролилось, як мед на душу, був звук старого модему на етапі з запуском комп’ютера, не знаю хто додумався це додати, але окремий вам респект.
Далі йдуть діалоги з якимось силуетами і загалом тут сказати нічого. Гарно зроблений подвійний вибір на програвання касети. На диво для себе саме тут я зробив вибір який не відчувався моїм а відчувався банально правильним, а саме НЕ грати касету і просто повернути Мері собі.
Окремо виділю фінальне зображення з «Нессі» в космосі - дуже атмосферно.
Недоліки
Тут все трошки цікавіше.
По-перше що дуже сильно кидається в очі на етапі з комп’ютером в церкві – відсутність вибору зачинити двері чи залишити відчиненими. Здається що це незначна деталь, та і мені було спочатку байдуже( оскільки я і сам звик завжди зачиняти двері на замок) проте на мою думку хтось міг би зробити інший вибір і не зачиняти двері що могло б утворити новий, незначний, але таки шлях розвитку подій. Недолік – маленький, упущення – колосальне.
По-друге, є сюжетний момент де «Силуети» намагаються переконати головного героя не робити дурні і дати програти оригінальну касету, відверто кажучи, їхні переконання виглядали ну надто вже generic, хоча це і просто моє особисте бачення, але якби сценарист трішечки дотиснув цей діалог – вийшло б фантастично.
По-третє, нажаль знову суто моя особиста думка, що не є хорошою критикою, проте мушу про це сказати. Коли головний герой обирає не програвати касету, дуже швидко йде продовження де його зустрічає кохана і кличе на ритуал, а через його думки прописано кілька фраз які кажуть: «пройшло кілька днів після інциденту і Мері повернулась»… А що гг робив увесь цей час поки її не було? Невже він просто ходив на роботу наче нічого не трапилось? Невже в нього не було переживань що його обвели навколо пальця, надурили його щоб він не саботував ритуал і ще й подругу не повернули? Можливо ця недостача інформації має якісь обґрунтування про які мені невідомо, накшталт правила пов’язані з довжиною гри, якась задумка авторів, або що. Мені нажаль не зрозуміло, дуже хотів би довідатись що там відбувалось за кадром поки Мері не було а Джек в консольку рубався, чи як.
Висновок
У підсумку гра мені дуже сподобалась. Все дуже гостросюжетно, повороти справді неочікувані, персонажі прописані добре, візуал дуже достойний, звукові ефекти і музика коли є – ідеальна. Я отримав своє задоволення, а це саме те якими мають бути ігри – веселими. Не буду робити рейтинг по типу візуал 5\5 звук 5\5 і тому подібне, не бачу в цьому сенсу. Чудова робота!
P.S. чортик на табуретці