Як тільки відкрила гру, то була в захваті від головного меню - музики, чудового малюноку з руками і атмосфери.
Взагалі я закохана у весь візуал тут - все дуже, дуже красиво!
(можуть бути спойлери!)
Але в мене дисонанс від цієї новели. На початку музика, арт і навіть тектбокс\меню так гарно поєднались між собою в якусь атмсоферу віддалення, може сну чи спогаду, але текст відчувався "бадьорим", заграючим, що відчувалося дуже дивно. Але коли ми перейшли до спогадів, то я зрозуміла, що проблема насправді в музиці, бо там арт такий теплий і текст все такий же бадьорий, описується свято, але музика грала там така, наче в той момент коїлась якась потойбічна габела... Не знаю, бабусі за колядки пригощали дітей пиріжком і ковбасою, а на фоні грає моторошний трек який стає все напруженіше і напруженіше. З чого та ковбаса і пиріжочки зроблені, га?!
Тобто музика якось дуже сильно наганяла, прям такий важкий горор, коли текст навпаки по відчуттям більше в казковість і лайт мотив.
Всю гру я думала, що може це геніально, що це має сенс і мене так "дражнять\дискомфортять" і то таке музикальне відлуння чудовиськ, що не дають просто ні хвилини спокою і там на фоні мабуть якийсь треш коїться, але я думаю що це просто погано підібрана музика. Добре було, коли дівчинка вперше зустріла Марі і їй показали шоу - там була і витримана тиша, і якийсь такий шум та приємна мелодія.
Щодо самої історії.
Мені сподобався початок і було цікаво що буде далі всередині, але в кінці я взагалі не зрозуміла про що це було. Хоча під тему відлуння підходить дуже добре, але якогось посилу я не знайшла, просто історія, котру нам розповідає бабуся, що в принципі добре, але я не знаю, хотілося б більше чіткого розкриття чогось, якоїсь ідеї чи проблеми - "не ходіть в ліс", "вірте в магію чи там традиції"щось таке.
Відчувається, що в цю новелу вкладалися і цей проект люблять. Може я щось не зрозуміла, але от такі враження.