Відлуння страхітливих подій минулого долають часовий простір у грі «Спокута». Вже з перших рядків, відчувається, що кожен крок межує між тонкою граню реальності та сутінками моторошної ретроспективи туману минулого. Страхітливого, але реального минулого, що переплітаючись з сучасністю, створює містично-страхітливу атмосферу, яка відіграє симфонію скорботи та жалю. Загальна стилістика меню у поєднанні з напруженою музикою створюють відповідний фундамент для подальшого екскурсу в історію. Інші опціональні вікна також виконані у подібній стилістиці, чого тільки вартує розділ прогресу, де можна дослідити музикальну скриньку та свої досягнення. Увага не обійшла стороною і курсор, що також гармонійно вписується в цю картину. Дослідивши усі можливі фінали та отримавши 11 сюжетних досягнень (та 12 додатково), можу відзначити, що події, які відбуваються з Лесею та … Скажімо, з Лесею, викликають певний, не найприємніший, спектр емоцій. Загальна атмосфера напруженості поступово підвищує свій градус і безпосередньо вимагає наших рішень. Але при цьому, що стосується самої реалізації гри – вона виконана на вищому рівні. Чорно-біла стилізована фотореалістична форма реалізації оточення, головні персонажі з надзвичайно широким спектром емоцій, моторошні силуети другорядних персонажів. Влучні анімаційні ряди, візуальні ефекти та фрагментарне озвучення. При цьому, кожен представлений персонаж обіграний та відчувається живим, таким, що володіє своїм характером, має свою мотивацію та минуле. І все це закріплюється доречним звуковим супроводженням. Означений комплекс параметрів створює надзвичайно сприйнятливі обставини для занурення в цю історію. Що стосується цікавих технічних рішень, то гра не обійшлася і без них, зокрема, що стосується інтерактивної вибірки, яка перевіряє когнітивні функції гравців та обмежує його в часі прийняття рішення. Загалом, грі «Спокута» є чим Вас вразити, сподіваюсь, «темрява повільно [відпустить Вас] зі своїх обіймів». Дякую Вам за можливість дослідити Вашу гру та бажаю подальших успіхів.