Перш за все відмічу, що завчасно покладав на гру величезні сподівання, хоч дійшов до написання цієї рецензії тільки зараз. Відмічу, що перше враження було сформоване тільки візуальною складовою, але вона не є визначною для цієї гри. З перших хвилин занурення у світ гри «Duplicate», ми потрапляє до дуже стильно оформленого меню гри, де буквально з перших секунд має можливість відчути певну напруженість, звісно, не без допомоги грамотно підібраного звукового супроводження. Що ж стосується самого геймплею, то занурення до сюжету відбувається буквально під товщею якоїсь слизької рідини в невідомій капсулі, а професійно озвучений епілог початково вводить нас у курс дій. Ми дізнаємося про ряд якихось таємничих, але в той же час надзвичайно продуктивних експериментів, що проводилися над людським мозком. Але сама гра буде декламуватися думками та словами дівчини, що була занурена до тої самої капсули, яка в межах діалогів буде визначена, як циліндр. Ряд сюжетних подій призведе до зустрічі з персонажем, що дозволить Вам краще зрозуміти Ваше оточення та принципи його дій, але не зробить ці визначення вичерними. Важливо відзначити, що описова складова має надзвичайно чуттєве художнє відображення. Це той випадок, коли майстерність використання слова поєднується з надзвичайними за своєю суттю художніми рішеннями. Відтак, стилістика оформлення персонажів та оточення розфарбовує текст неймовірно гармонійними відтінками. Гра має певні рівні динаміки, що дозволяють збавляти та накопичувати напругу, але історія обривається. Так, на жаль це лише маленька частина демонстрації величної за своїми перспективами гри. Серед рекомендацій, бажаю Вам мати натхнення та можливості для продовження роботи над цим проєктом (також було виявлено декілька одруківок. Ось вони, щоб Вам легше було вносити правки: «повз крізь них», «Кожній», «не можу буди»). Дякую Вам за можливість зануритися у цю історію.