Технічне виконання десь за граннью реальності. Мабуть і сам Ренпай не знав що він на таке спроможний, бо перед нами більше відео-гра ніж візуальна новела)
З роззявленим ротом дивився на паралакс головного меню, часточки, анімації, etc, etc. І все це завернуто у приємну графіку та стильний дизайн.
Однак сама історія "провисає" в середині. На початку -- інтригуюче знайомство, в кінці -- розв'язка, а по центру багато балачок, які дуже повільно розкривають персонажів, а бо взагалі шоб було. Геймплейно в цей час займаєшся всілякою рутиною.