Indie game storeFree gamesFun gamesHorror games
Game developmentAssetsComics
SalesBundles
Jobs
Tags
(+1)

Дійсно цікавий проєкт, хоча і з невеличкими проблемами. Візуальна складова дуже стильна, одразу поринаєш в оповідання, інтерактивні елементи є приємною несподіванкою, але працюють вони не дуже вдало. В коментарях вже говорили про це, тож не буду повторюватись. Також трохи збиває з пантелику необхідність здогадуватися де діалоги, а де думки героя. Думаю, тут був би у нагоді дефіс. 

Після першого проходження, я було думав, що вибір у грі ні на що не впливає, але в кінці виявилося, що я помиляюсь. І тут вже в мене деякі проблеми, бо я не дуже зрозумів усіх обставин. СПОЙЛЕР. Я так розумію, дівчина героя гри загинула під час розмови з ним, коли їхала на вечірку, а він не зміг без неї жити. Але як його не стало? Чому саме маяк? Якщо то було його тіло, то як воно опинилося всередині маяка, якого вже давно не існує, точніше в печері під ним? Якщо це просто потойбіччя, то чому саме маяк? Це алегорія на самотність та пустоту? 

Я отримав гарні враження від гри. Насправді, я відраз як герой побачив ганчірку на каміннях, почав здогадуватись, що сталося, але думав може там за дверима в печері є якась жахлива лабораторія, чи ще щось і це зовсім не подойбіччя. А коли в кінці казав про крила, мені згадалася оповідання Анатолія Дімарова "Крила", воно не схоже на це, але теж є меланхолічним.

Це було зворушливо, цікаво креативно, гарно, винахідливо і майже без нарікань, творіть й надалі!

(+2)

Дякую за відгук!

Це дуже добре, що у багатьох у кінці виникає питання про символічність маяку. Якщо виникають роздуми після проходження то дуже добре.

Насправді я вже писав, що кінцівка трохи розмита в силу того, що не вистачило часу для режисування останніх п’яти хвилин. Текст написаний, але просто показати текст без належного візуального ряду, було б гірше, а ніж зараз. На мою думку. Я і так цим трохи зловжив в деяких місцях.

Зараз залишаються якісь роздуми і додумування у гравців/читачів. А так би було п’ять хвилин читання додаткового тексту, але трохи розчарування від занурення в історію без візуалу.

Є в мистецтві кіно така репліка - якщо не можеш щось показати, то не потрібно це виводити полотнами тексту - кіно для того і існує, щоб показувати історію, а не читати її. То ж моя думка, що слово “Візуальна” в даному жанрі не даром стоїть. Тому треба шукати баланс.

Мій вибір в цей раз був на скорочені самого оповідання, для збереження атмосфери таємничості і містичності історії. Можливо, це хибний вибір, але він вже зроблений :)

Дякую за ваш час, що ви провели за проходженням новели! І особлива дяка за проходження декількох фіналів!

(1 edit)

Хах, ці розмірковування про візуальний склад новели дуже правильні, я з ними цілком погоджуюсь, особливо зважаючи на те, що в моїй цього немає від слова зовсім 😅 Ну, я вважаю що це зовсім не заважає, я цілком насолодився історією, просто хотів отримати більше конкретики, бо цікаво ж!