Під час написання пісні я більше схилялася до думки про творчих людей, котрі мають безліч проєктів, але не можуть вмістити всі свої захцянки в один день, але крім обмеженого часу, ворогом також виступає згадана прокрастинація. Проте я не люблю нав'язувати іншим своє бачення власних пісень, адже завжди цікаво, як інші їх інтерпретують
Також, я собі спеціально ставила за мету не писати нічого про війну, бо решта моїх пісень, над якими я зараз працюю, або про війну, або про рефлексію над минулим через призму війни. Хоча в той самий час момент про "не помітиш, як ти - мрець" я писала не як "Ой, людина так довго не може зробити те, чого хоче, а вона вже прожила своє життя", а як "А якщо я раптом помру від шахеда, хто доробить те, що я не встигла закінчити?" Але знову - я в жодному разі не хочу нав'язувати своє бачення
(Вибачте, після робочого дня тяжко думати англійською ,_,)