Яка ж добра і цілісна робота. Справді відчувається як спокійний шлях до прийняття втрати, на якому Рін знаходить аж три говіркі та надійні причини зробити у фіналі правильний вибір.
Дуже сподобалось, як обіграли юай, що є скрин з кінцівками. Прекрасні деталізовані фони, живі спрайти, персонажі загалом приємні та полюбилися з перших реплік, як і їхня хімія.
Чому не дали романсить Берна :с
На баг з "я не стану цього робити" потрапила в усіх п'яти проходженнях (хто б сумнівався, з моєю-то вдачею на баги 🥲), але враження це не зіпсувало, враховуючи, що в іншому реалізація на рівні, та й загалом запала мені в душу новела шо страшне, бо ми у себе піднімаємо ту ж тему прийняття, хоч і обігруємо зовсім по-іншому. Зрезонувало воно мені.
Дякую за гру, вона справді терапевтична)